ВАКС запрацював: як тепер судитимуть за корупцію

Вищий антикорупційний суд

5 вересня в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд. Як тепер судитимуть топ-корупціонерів, хто здійснюватиме правосуддя в новоствореному органі, чи допоможе це ефективніше боротися з корупцією, з’ясовувала Політарена.

Статус та підсудність ВАКС

Вищий антикорупційний суд за правовим статусом є вищим спеціалізованим судом та здійснює правосуддя як перша та апеляційна інстанція. Провадження в апеляційному порядку розглядатиме Апеляційна Палата ВАКС.

Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич повідомила, що місія суду полягає у розгляді кримінальних проваджень щодо корупційних та пов’язаних з ними злочинів.

“До компетенції Вищого антикорупційного суду віднесені 22 склади злочину, за тієї умови, що вони вчинені спеціальним суб'єктом та розмір шкоди перевищує 500 тисяч гривень”, — зазначила Танасевич.

Відповідно до законодавства, підсудність ВАКС поширюється на злочини, передбачені  такими статтями Кримінального кодексу України:

  •  191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем),  
  • 262 (Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухівки чи радіоактивних матеріалів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем),
  • 308 (Викрадення, привласнення, вимагання наркотиків чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем),  
  • 312 (Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем),  
  • 313 (Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотиків, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем),
  • 320 (Порушення встановлених правил обігу наркотиків),
  • 357 (Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження),  
  • 410 (Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, боєприпасів, бойових речовин чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем),  
  • 210 (Нецільове використання бюджетних коштів),  
  • 354 (Підкуп працівника підприємства, установи чи організації),
  • 364 (Зловживання владою або службовим становищем), 364-1 (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права),  
  • 365-2 (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги),  
  • 368-369-2 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, Підкуп службової особи юридичної особи приватного права, Підкуп особи, яка надає публічні послуги;Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі)

А от президент заявив, що проблема з межами підсудності ВАКС досі не вирішена.

“Є проблема, яку ми дійсно ще не встигли вирішити. Це питання із межами підсудності. Раніше дехто, не будемо згадувати прізвище, на законодавчому рівні постарався, аби всю вашу роботу можна було заблокувати, іншими словами, завалити тисячами дрібних справ. Хтось дуже хотів, щоб ви щодня займалися такими працями, ну, я не знаю, мов якісь там сільський голова, який якось не так витратив 200 гривень. І таких справ дуже багато”, — сказав глава держави.

Зеленський вже вносив на розгляд парламенту законопроєкт, яким хотів допомогти антикорупційним суддям. Цим документом президент хотів обмежити юрисдикцію ВАКС лише  кримінальними провадженнями, досудове розслідування яких здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП. За задумом ініціатора законопроєкту, це дозволить зменшити кількість проваджень, що надходитимуть до ВАКС і, відповідно, розвантажити суддів та пришвидшити ухвалення рішень.

За словами Танасевич, до Вищого антикорупційного суду повинні надійти близько 3000 кримінальних проваджень, з них — лише близько 190 від НАБУ та САП.

Хто судитиме корупціонерів

У Вищому антикорупційному суді працюватиме 38 суддів (11 з них -  в Апеляційній Палаті), яких обирали за результатами відкритого конкурсу. За словами заступника голови ВАКС Євгена Крука, на одне місце претендувало близько 9 кандидатів. Серед призначених суддів  22 раніше працювали суддями, 13 — адвокатами, ще троє — науковці.

Під час проходження конкурсу кандидати в судді повинні були скласти кваліфікаційний іспит. Також призначення повинна була погодити Громадська рада міжнародних експертів, яку створили як допоміжний орган Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Громадська рада міжнародних експертів могла скористатися правом вето стосовно будь-якої кандидатури, якщо виникало питання невідповідності кандидатів стандартам професійної етики.

Головою ВАКС обрали Олену Танасевич. Раніше вона працювала на посаді заступниці голови Печенізького районного суду Харкова. Відповідно до декларації за 2018 рік, Танасевич заробила 245 884 гривні.

Чи допоможе ВАКС ефективніше боротися з корупцією?

Створення спеціалізованих антикорупційних судів вже не раз використовувалося у світовій юридичній практиці. Відповідні спеціалізовані суди діють в Хорватії, Болгарії, Словаччині, Афганістані, Мексиці, Палестині та в ряді інших країн. 

Головними перевагами створення такого органу спеціалісти в галузі судової реформи називають швидкість розгляду справ та прозорість відбору суддів.

З цим погоджується народна депутатка, член парламентського комітету з питань антикорупційної політики Галина Янченко.

“Основне, що ми очікуємо від Вищого антикорупційного суду — це те, що він буде розглядати питання максимально швидко. Тому що на сьогоднішній день в судах загальної юрисдикції справи, зокрема справи НАБУ і САП, розглядаються зі швидкістю одне засідання на два місяці”, — зазначила депутатка.

Янченко також підкреслила важливість встановлення меж підсудності новоствореного органу.

“На сьогоднішній день по тому закону, який є чинним, їм передається надзвичайно велика кількість справ. За різними підрахунками від 3,5 до 7 тисяч справ. Водночас, Вищий антикорупційний суд — досить невеликий орган, в якому працює лише 38 суддів. Більшість із них працюють у колегіях, тобто по 3. Такий невеликий орган не зможе достатньо швидко розглянути таку велику кількість справ”, — пояснила депутатка.

За її словами, якщо Верховна Рада проголосує за президентський законопроєкт, до ВАКС надійде близько 200 проваджень, і це дозволить розвантажити суддів.

Перевагами Вищого антикорупційного суду перед судами загальної юрисдикції називають його спеціалізований статус та прозорість відбору суддів.

“Перевага дуже проста — це спеціалізація. Ми зможемо розглядати виключно ті справи, в яких зазначено 22 склади злочину. По-друге, знову ж таки — прозорий конкурс”, — заявив заступник голови ВАКС Євген Крук.

Погодився з цим і народний депутат Верховної Ради VIII скликання, активіст Єгор Соболєв.

“В більшості нинішніх судів сидять судді-корупціонери. Для того, щоб почати творити правосуддя, в тому числі стосовно таких тітушок у мантіях, потрібно створити хоча би один суд. В цьому і полягає ідея Вищого антикорупційного суду. Судді до нього набиралися за допомогою наших міжнародних партнерів, представники яких отримали від нас право вето на кожну кандидатур. У  такий спосіб вдалося відсіяти багато корупціонерів, які намагалися пролізти і в цей суд. Плюс дуже важливою є спеціалізація. Судді будуть займатися виключно справами про топ-корупцію”, — пояснив Соболєв.

Однак, окреслюючи запобіжники від зловживань з боку суддів, експерти апелюють саме до дотримання законів та контролю з боку і влади, і громадянського суспільства.

“За українців ніхто не побудує справжній український суд. Правила, які ми створили для повноцінної роботи Вищого антикорупційного суду: виключна юрисдикція у справах про топ-корупцію, високі зарплати, можливість охорони, автономність від інших судів. Це все дозволяє суддям бути порядними. Але це велика робота суспільства, щоби ці можливості перетворилися на реальність. Закон окреслює рамки, окреслює правила, але, щоб вони виконувалися, потрібна велика робота людей, самих антикорупційних суддів, політиків і громадськості”, — підсумував Соболєв.

Якщо окреслення меж підсудності та спеціалізованість ВАКС таки дозволить розвантажити суддів, це, безумовно, пришвидшить розгляд справ та ухвалення рішень. Однак, ВАКС — це, радше, кінцева інстанція в боротьбі з корупцією. 

У будь-якому випадку залишається питання швидкості та прозорості в розслідуванні проваджень, в тому числі детективами НАБУ і прокурорами САП. Адже ефективність подолання корупції також проявляється і на досудовому етапі. 

До того ж прозорість призначення і відповідність суддів етичним стандартам апріорі повинна застосовуватися до всіх суддів, а не виключно до суддів ВАКС. 

Реальним запобіжником від зловживань може стати не лише контроль громадянського суспільства, а й політична культура, яка унеможливлює корупційну складову в діяльності суддів. І поки не буде досягнутий відповідний рівень правової свідомості українців, занадто рано говорити про гарантії прозорого судочинства.

Також залишається питання незалежності судової гілки влади. Наскільки буде дотриманий механізм стримувань і противаг за зосередження влади в руках монобільшості та наскільки судді готові протистояти тиску — аспект, насамперед, політичний, а не суто правовий.

То ж чи не превалюватиме форма над змістом, і чи не стане ВАКС ще однією іпостассю якогось скандального райсуду — питання, яке неможливо окреслити виключно законодавчою базою. В будь-якому випадку, оцінка ефективності боротьби з корупцією — це діяльність всієї судової і правоохоронної системи. І без їх прозорого та дієвого функціонування неможливо реалізувати мету створення будь-якого органу, в тому числі і Вищого антикорупційного суду.

Автор: Юлія Турчинська