Уряд Гончарука: реальність програми, чи фантазія планів?

— Есть ли у тебя, как говориться, какая-нибудь программа?
— А как же можно без программы? Я что, бандюга с большой дороги? Я же атаман идейный. И все мои ребята, как один cтоят за свободную личность.
— Значит, будут грабить.
х/ф «Свадьба в Малиновке»

Програма діяльності Кабінету Міністрів України подається до Верховної Ради України Прем’єр-міністром України у строк до одного місяця з дня формування Кабінету Міністрів України.
Закон України «Про Кабінет Міністрів України»

У Олексія Гончарука є ще майже двадцять днів, щоб, відповідно до Закону, подати до парламенту Програму діяльності нового уряду.

Скільки-небудь чіткої філософії анонсованої програми керівництво Кабміну не озвучило. Але певний набір гасел уже пролунав. І з цього можна зробити попередні висновки, що чекає на країну та суспільство у випадку, якщо ці гасла буде насичено конкретним змістом.

Наразі число, від якого, судячи з усього, відштовхуватимуться автори урядової стратегії, пролунало одне — 40%. Саме таким, на думку Олексія Гончарука, має бути зростання українського ВВП за наступні 5 років. Критики уряду (а є уже й такі) до подібної інформації поставилися з певною іронією, спробувавши вгадати, чому саме 40%, а не 35%, чи, припустимо, 42%. Однак більш детальний погляд на озвучену перспективу економічного прогресу приводів для простого скепсису залишає ще менше.

Динаміка зростання ВВП 28 країн ЄС у 2019 році є близькою до статистичної похибки — 0,5% в I кварталі, 0,2% в II кварталі. За прогнозами Європейського центробанку, загалом у 2019 році ВВП єврозони зросте на 1,7%. Монетарні стимули в ЄС себе вичерпали, а банки згорнули низку програм розвитку. На європейську економіку, крім іншого, вплине Brexit, а також постійні торгові війни з США. Тобто навіть показники 2017 року зі збільшенням ВВП у межах 2,9% уже можна вважати оптимістичним орієнтиром. ЄС готується до світової фінансової кризи й враховує усі ймовірні ризики.

Натомість Україна, за прогнозами Гончарука, має впевнено виходити щонайменше на 8% річного зростання. Невідомо, чи читав український прем’єр липневий огляд МВФ, але там зафіксовано очікувані показники у 2,7% у 2019 році та 3% у 2020.

А між тим, саме від цих ключових даних має вибудовуватися вся економічна стратегія нової влади. У тому числі — у питаннях погашення боргів та очікуванні нових кредитів. Різниця між 3% за версією МВФ та 8% з прогнозу Гончарука майже у три рази.

Навіть за умови сприятливої економічної кон’юнктури та стабільності цін на сировину, яку в основному експортує Україна, наша держава, за умовами реструктуризації зовнішнього боргу, проведеного Яценюком-Яресько, має виплачувати кредиторам додатково близько $9-10 млрд. Суми виплат залежать від темпів економічного зростання. Якщо вони не перевищують 3% на рік — виплати нульові; від 3% до 4% — 15% від приросту ВВП понад 3%; від 4% зростання — 40% від кожного відсотка зростання.

Враховуючи все, вище сказане, уряд точно розуміє, куди він збирається вести Україну?

Проте, припустимо, що у керівництва Кабміну є якийсь таємничий план. Деталі цього плану також озвучені — це масштабна приватизація та відкриття ринку землі.
Теоретично, економічну активність такі заходи можуть пожвавити уже у короткостроковій перспективі. Але, за даними Європейського банку реконструкції та розвитку, земельна реформа дасть можливість збільшувати ВВП країни на 1% щороку. Приватизація теж може стимулювати економіку, однак, за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, доля державних підприємств в ВВП — 8,9%, питома вага кількості державних підприємств в економіці країни — 0,6%. Причому найбільші державні підприємства приватизувати не можна, адже вони є стратегічними — Укрзалізниця, порти, оборонні заводи.

До того ж, попередні роки продемонстрували, що на серйозні прибутки від приватизації, які кардинально би вплинули на економічну ситуацію, очікувати не слід. У 2015 році такий прибуток склав 151 млн грн, у 2016 — 189 млн грн, у 2017 — 3,4 млрд. Три мільярди також непогано, але лише бюджет Міздрову на 2019 рік склав 95 млрд грн.

Тож навіть побіжний аналіз намірів Олексія Гончарука зробити потужний економічний «стрибок» за допомогою приватизації та відкриття ринку землі, свідчить про те, що у дані прогнози не вірять ані МВФ, ані ключові інвестори. А всі аргументи близьких до урядових кіл економістів, перед якими, судячи з усього, поставили завдання виправдати анонсовані «40%», згадка яких уже стала прозивною, зводяться до того, що «нереального немає».

Дані заходи, дійсно, можуть дати новий імпульс розвитку економіки. У тому лише випадку, якщо будуть гарантовані права власності, очищено судову систему і створено максимально режим для малого бізнесу.

З останнім як раз, поки що «не складається». Інакше не було б акцій протесту підприємців, яких поставили перед фактом нових змін до Податкового кодексу. І не було б сумнівних ініціатив Гончарука щодо введення нових податків для фахівців, зайнятих у найбільш динамічній галузі — ІТ.

У своїй декларації про наміри Гончарук озвучив ще одне число, яке характеризує компетентність його помічників, що готували вступну промову. Так, він обмовився, що уряд має наміри відремонтувати 24 тис. км українських доріг. Завдання, безумовно, потрібне, хоча і неконкретизоване — за які строки. В Україні 52 тис. км доріг державного значення і 117,6 тис. км місцевого.

У 2017 році було відремонтовано близько 2 тис. км доріг, у 2018 — майже 4 тис. км. Якщо навіть будуть витримані нинішні темпи, то за 5 років нинішній уряд може забезпечити будівництво і ремонт 20 тис. км. У чому тоді «прорив»? У незначному збільшенні темпів? І визнанні, що усі дороги точно не будуть ремонтувати?
Від Кабміну Гончарука, у якого є безумовна підтримка монобільшості у Верховній Раді, суспільство чекає на кроки, які уже найближчим часом можна буде схарактеризувати «українським економічним дивом». Провал урядової політики стане причиною й затяжної політичної кризи, оскільки виявиться, що й довгоочікуване «нове» не працює. І, слід сказати, що побоювань щодо цього вистачає, адже ми бачимо, що «магічні 40%» можуть зникнути при першому ж зіткненні з реальними цифрами. Які, як видно з тексту вище, мають серйозні розбіжності з віртуальними, хоча й дуже райдужними планами Кабміну.

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Введіть текст коментаря!
Введіть своє ім'я