Новий ринок електроенергії: запускати, не можна відкладати

В Україні з 1 липня запрацював новий ринок електроенергії. Його впровадження передбачене законом «Про ринок електричної енергії України», який ухвалили у квітні 2017 року, і враховує всі вимоги третього Енергопакета Євросоюзу щодо відкритості внутрішнього ринку газу та електроенергії у ЄС. Політарена розповідає про що він та як наразі працює.

Цей закон передбачає різні механізми продажу електроенергії виробниками та її купівлі компаніями, які постачають її споживачам:

обопільні умови (продаж електроенергії шляхом укладання довгострокових (форвардних) двосторонніх договорів між виробником і покупцем електроенергії);

ринок «на добу вперед» (основний біржовий сегмент нового ринку, в рамках якого виробники щоденно реалізують електроенергію);

внутрішньодобовий ринок (це механізм продажу обсягів генерованої електроенергії, яка не продана виробниками на наступну добу, в межах тієї доби, коли відбуваються торги).

Також цей закон створює необхідні передумови для прозорої й вільної конкуренції на внутрішньоукраїнському ринку електроенергії з можливим доступом не лише підприємств виробників енергії, що є резидентами України, а й нерезидентів.

В умовах нового ринку майданчиком для гуртового продажу електричної енергії на аукціонах за двосторонніми договорами тимчасово (впродовж 3 місяців) буде Українська енергетична біржа.

Безпосередню участь в роботі ринку беруть ДП «Оператор ринку», ДП «Гарантований покупець» та НЕК «Укренерго», яка управляє Об’єднаною енергосистемою України (ОЕС) та забезпечує передачу електроенергії магістральними електромережами від електростанцій до регіональних енергопостачальних компаній (обленерго).

Як вже повідомляла Політарена, Кабінет міністрів на початку червня прийняв постанову, якою у зв’язку із запровадженням нового ринку обмежив ціни на електроенергію для населення до кінця 2020 року. Отже, для побутових споживачів ринок не матиме значного впливу і не позначиться на ціні електроенергії.

А ось виробники електроенергії та розподільчі мережі компенсуватимуть фактичну різницю між ринковою вартістю електроенергії та її роздрібною ціною для населення. Це правило стосуватиметься компаній «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Укренерго».

Чимало експертів висловлювали побоювання, що внаслідок запровадження нового енергоринку вся система виробництва і розподілу електроенергії в країні зазнає таких випробувань, які можуть призвести до тимчасових перебоїв з виробництвом і постачанням електричної енергії.

У Верховній Раді 26 червня було зареєстровано президентський законопроєкт № 10376 зі змінами до закону «Про ринок електричної енергії» з метою його відтермінування до 1 липня 2020 року.

Представник президента в уряді Андрій Герус пояснював необхідність відтермінування тим, що за 2 роки від моменту ухвалення закону учасниками не було проведено відповідної підготовки до запровадження нового алгоритму. Щоб запобігти різкому зростанню тарифів та кризовим явищам на ринку електроенергії, глава держави ініціював відтермінування ринку на рік, запропонувавши розробити та реалізувати помісячний план підготовки до відповідних змін.

Станом на сьогодні президентський законопроєкт перебуває на розгляді Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України. Очевидно, що в практичній площині парламент розглядатиме його вже після проведення дострокових виборів 21 липня і формування нового складу депутатського корпусу.

Експерт енергоринку Юлія Усенко, яка очолює Всеукраїнську агенцію інвестицій та сталого розвитку, в коментарі Політарені зазначила, що новий енергоринок потрібно було запускати без відтермінування.

«Добре, що це сталося. Єдина загроза — це відсутність піврічного тестового періоду, який мав бути до запуску ринку. Саме тому ми зараз отримуємо різні сюрпризи. Але те, що відбувся запуск ринку,  — це правильно. Інакше ми цей ринок ніколи не запустимо Виконувати прийнятий закон і переходити на нову модель енергоринку необхідно без відтермінування» — наголосила Усенко.

Внаслідок відсутності якісного перехідного періоду, учасники нового енергоринку змушені були реєструватися в останній момент. Спеціальне програмне забезпечення працює зі збоями, учасники, які хочуть зареєструватися, впродовж кількох днів не можуть цього зробити. Це сталося через запозичення програм в інших країнах, та їх використання в тестовому режимі без належного адаптаційного періоду. Фактично адаптація проходить вже в процесі функціонування ринку.

Реформа енергоринку з точки зору підготовчого етапу та проведення інформаційної роз’яснювальної кампанії з боку держави була повністю провалена. Складається таке враження, що ніхто по-справжньому до останнього моменту не сподівався і не вірив, що ринок відповідно до закону таки запрацює.

Компанія «Укренерго» провела кілька прес-конференцій, на одній з яких натякала, що не готова до його запровадження.

«Я вважаю, що це нечесно стосовно всіх учасників ринку, в тому числі щодо споживачів. Вони (Укренерго — ред.) прекрасно розуміють, що й через пів року також були б неготові. Тому необхідно все робити вчасно, і не перекладати відповідальність то на міністерство (Мінпаливенерго — ред.), то ще на когось. Вважаю, що на провал вчасного і якісного запровадження нового енергоринку найбільше вплинула позиція «Укренерго»,  — зазначає Юлія Усенко.

Отже, новий ринок запущений і працює. Нині він фактично функціонує в режимі «на добу вперед», а залишки, які не реалізовані виробниками на добу вперед, реалізуються на внутрішньодобовому ринку. Це модель енергетичної біржі, ціна товару на якій визначається співвідношенням пропозиції та попиту.

Важливо, щоб від самого початку модель нового ринку функціонувала з урахуванням балансу інтересів держави, споживачів і всіх учасників ринку. Якщо цей баланс на початковому етапі викристалізується, він з високою ймовірністю буде закріплений у майбутньому і всі учасники ринку отримають від цього користь.

Виробники електроенергії зможуть розширити ринки для реалізації своєї продукції, споживачі отримуватимуть електричну енергію за справедливою, ринково обґрунтованою ціною.

Також завдяки цим новаціям в Україні, як і в інших країнах ЄС, зможуть з’явитися малі системи розподілу електроенергії (це передбачено ст. 49 закону «Про ринок електричної енергії»), які зацікавлені працювати на ринку електроенергії, надаючи якісні енергетичні послуги споживачам.

Автор: Роман Поліщук