«КиївПрайд-2019»: колона ЛГБТ-військових, підтримка партій та Maruv

В наступну неділю, 23 червня, Києвом вчергове маршируватиме кількатисячна колона з райдужними прапорами, яскравою символікою та вимогами зрівняти права гетеросексуалів та людей, що відносяться до ЛГБТ-спільноти. Марш рівності останні 5 років викликає величезний суспільний резонанс: одні стверджують, що «гей-паради» під час війни — це блюзнірство, а інші говорять, що захист прав людей завжди на часі.

Політарена зустрілась зі співкоординатором Маршу рівності Євгеном Білоцьким, який розповів нам про взаємодію з партією «Голос», колону військових-ЛГБТ на марші та про те, чи легко в Україні бути геєм.

Гей-парад – це дещо інше

Підготовка до Маршу вже розпочалась? Чим зараз займаєтесь?

Підготовка розпочалась ще з лютого, коли було подано перше повідомлення в державні органи про те, що 23 червня в Києві пройде Марш рівності.

Були проблеми з подачею?

З подачею проблем не було.

Народний депутат Ігор Мосійчук подав позов до Окружного адміністративного суду з проханням заборонити проведення вашого Маршу. Ти в курсі?

Ми знаємо за цю справу. Він вже другий рік поспіль подає такі позови до суду, але ми користуємось нашим правом на мирне зібрання, на мирну демонстрацію, тому його позов безперспективний.

Чи відчуваєте ви супротив певних кіл і груп до проведення цього Маршу?

Ми, як організатори, не відчуваємо цього. Особисто на мій погляд, це спроба Ігоря Мосійчука пропіарити самого себе за рахунок Маршу рівності. Він вважає такий спосіб прийнятним.

Пробували з ним зв’язатись, пояснити, що так робити не треба?

Такі люди зазвичай не йдуть на контакт, а, навіть, якщо підуть, то будуть повторювати одне і те саме: ми праві, а вони тут зібрались, як він каже, «шабашем» та влаштовуємо «гей-парад», як він також його називає.

А чому ви не називаєте речі своїми іменами, чому «КиївПрайд»? Адже гей-парад – це гей-парад?

Це не гей-парад. «КиївПрайд» — це назва громадської організації, яка влаштовує Марш рівності, і він називається саме Марш рівності. Гей-парад – це дещо інше. Гей парад, наприклад, відбувається у Європі, Америці, в Канаді, в дуже розвинутих країнах, де права ЛГБТ визнані, як мінімум, в них є одностатеві партнерства або шлюб. І це свято не тільки для ЛГБТ-людей, а для всього міста, тому що вони виходять, вони радіють, вони дивляться на це шоу.

Окрім цього, різниця між нашою правовою демонстрацією та гей-парадом: там (в Європі – ред.) є люди, які йдуть своїм маршрутом, а є люди, які спостерігають за цим . У нас – всі просто беруть участь і ніхто за цим, окрім поліції, людей з будинків і репортерів, не спостерігає, нажаль.

1156027 42101 0 - "КиївПрайд-2019": колона ЛГБТ-військових, підтримка партій та Maruv

Скільки очікуєте людей на цьогорічному Марші?

Минулого року приблизно 5 тисяч людей взяло участь у Марші рівності. Цього року ми очікуємо 10 тисяч людей, а, можливо, навіть більше.

Як ви вираховуєте цю ймовірну кількість?

За допомогою дуже простих математичних підрахунків. З кожним роком кількість учасників Маршу рівності зростає вдвічі. Окрім цього, ми відчуваємо це по напливу людей в соціальних мережах. Наприклад, на нашій сторінці в інстаграм вже приблизно 13 000 підписників, а інстаграмом користуються далеко не всі.

Яка тема «КиївПрайду» цього року?

Цього року темою Прайду є «Свобода. Єдність. Боротьба», тому що ми прагнемо до свободи і свобода – це ключове, що повинно бути в кожній людині. Єдність – це те, що нас об’єднує. А боротьба – це те, що ми боремось за наші права, за те, щоб нам включили права ЛГБТ-людей до законодавства України.

Ок. Що не вистачає гей-парам. Конкретно: чого вам не вистачає?

По-перше, ЛГБТ-люди не можуть здавати кров, тому що вони досі відносяться до групи ризику, нажаль. ЛГБТ-людям не можна бути донорами крові.

А, як це визначають? Ти приходиш до лікарні і кажеш: «я хочу здати кров». Що далі відбувається?

Тобі дають бланк і там є питання «чи відноситесь ви до груп ризику? » За законодавством, ЛГБТ-люди відносяться до групи ризику, тому повинні поставити позначку «так».

А на самому листочку зазначено, що ЛГБТ-люди віносяться до груп ризику?

На старих бланках зазначено, які ще з 90-х років. В різних центрах здачі крові – по-різному, в деяких зазначено, в деяких – ні.

Ок. Не можете бути донорами крові. Що ще вам конкретно не вистачає?

По-друге, ти не можеш отримувати у спадок майно, якщо твій парнер чи партнерка помре.

Також, якщо твій партнер потрапив до лікарні, ти не можеш його відвідати, тому що, за законодавством України, ти йому ніхто. А відвідувати після операції можуть лише близькі родичі.

Тобто, якщо на законодавчому рівні вам дозволять здавати кров, отримувати у спадок майно від партнера і відвідувати його у лікарні, то ви заспокоєтесь, правильно?

Напевно, ні, тому що є ще низка прав, які не доступні ЛГБТ-людям.

Наприклад?

Немає окремої статті про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. Якщо тебе побили, то, зазвичай, поліція вказує це, як хуліганство, а це, насправді, дещо інше.

Скільки таких випадків зафіксовано? Є статистика?

В минулому році було зафіксовано 384 випадки злочинів на грунті ненависті до сексуальної орієнтації людини. Сюди входить: звільнення з роботи, побиття, булінг в школі та інше.

Чи буде цього року колона військових представників ЛГБТ-спільноти?

Так, цього року планується колона військових ЛГБТ. Як мінімум, тих, які відкриті. Це близько 10 людей, вони брали участь у різних заходах. До речі, є один військовий, відкритий гей, який зараз на Сході ходить з ЛГБТ-стрічкою там. Через його позицію, через те, що з ним можна поспілкуватись, дуже багато гомофобних людей перетворилось або на таких, яким байдуже, або на тих, хто почав ставитись позитивно до ЛГБТ-спільноти.

Загалом, буде приблизно 30 організованих колон, які складатимуть різні групи людей та громадські організації. Наприклад, ті ж військові, колона трансгендерних людей, колона лесбійок, колона ХарківПрайда, тому що в Харкові восени також буде Прайд, та інші.

Агресія з боку праворадикалів перетворюється на підтримку зі сторони інших людей

Чим «КиївПрайд» заважає націоналістичним організаціям і чи оголошували цього року на організаторів Маршу рівності так зване «сафарі»?

Нам відомо, що 8 червня Рада церков та ряд націоналістичних організацій, як ви їх назвали, провели марш за сім’ю. Для мене, це була акція гетеросексуалів. Також праворадикали вирішили зібрати демонстрацію 22-23 червня. Ми, як організатори, нічого не маємо проти цього, але якщо це зібрання є мирним і ненасильницьким.

Просто стається так, що вони проводять свої зібрання в той же час, і в тому ж самому місці, де й ви. Чому?

Якщо вони це роблять поруч – то ок, це їх право. А чому? Тому що в деяких організаціях в статуті є пункт щодо перешкоджання діяльності нашій громадській організації. Наприклад, організація «Традиція і порядок», як ми бачимо, займається лише тим, як очорнити ЛГБТ та Марш рівності.

Чи відчуваеш ти зміну в українцях, в їх ставленні до ЛГБТ-спільноти?

Так, я відчуваю. У людей з’явився інтернет. Вони починають поважати інших людей. Також я помітив таку тенденцію: якщо це безпосередньо стосується людини, то вона стає або нейтральною, або прихильною, бо бачить як до ЛГБТ негативно ставляться праворадикали: б’ють, проявляють агресію та нападають. Ця агресія з їх боку перетворюється на підтримку зі сторони інших людей.

Ти особисто зустрічався з проявом агресії саме за те, що ти відносишся до ЛГБТ-спільноти, зокрема, з боку цих активістів?

Особисто я не зустрічався, тому що в основному я займаюсь правами людини. Я не отримував ніяких погроз з боку праворадикалів. Мені здається, що вони трошки порозумнішали. Минулого року було зареєстровано десь 5 людей з прізвищем Адольф Гітлер, «1488» та іншою нацистською символікою. Цього року, поки що, нічого подібного немає. До речі, реєстрація на Марш рівності є вільною, навіть, якщо ви не зареєструвались, то можете спокійно приходити  на Марш рівності.

Митроолит Київській і всієї України Епіфаній продовжив традиційну лінію церкви і назвав гомосексуалізм – гріхом. Як ти ставишся до того, що церква вважає ЛГБТ-людей -  грішниками?

Я атеїст. Хоча 11 років я навчався у релігійній єврейській школі, тому знаю дуже багато про релігії і не тільки про іудаїзм, а і про християнство. Багато хто апелює до фрази з Біблії про те, що двоє чоловіків у ліжку – це гріх. Але дуже багато людей забуває, що це Старий завіт і цей Старий завіт відмінив Ісус Христос своїм приходом. Тому, якщо вони користуються цією фразою, то виникає питання: чому вони не зустрічають шабат, чому вони носять тканину та одежу з різних матеріалів?

Але це їх позиція. У нас світська держава, яка від’єднана від церкви. Потрібно дотримуватись Конституції та прав людини.

Сексуальна орієнтація – це не вибір, це природній чинник. Так само, як колір волосся

Є кілька чинників, якими Марш рівності провокує суспільство. Наприклад, чому ви проводите «КиївПрайд» під час війни, ви що не патріоти?

Це дуже цінично – говорити, що права одних громадян, важливіші за права інших громадян. ЛГБТ стикаються з цими проблемами зараз, і тому ці питання ми повинні піднімати тут і зараз.

Чому ви не прибирете травесті-платформу? Адже саме її найчастіше показують в пресі, і саме чоловіки в жіночому одязі викликають найбільшу відразу в суспільстві.

Ми вважаємо, що Drag Queen або, як їх ще називають, травесті-діви, вони є частиною нашого ЛГБТ-ком’юніті. Їх присутність важлива, тому що це такі ж люди. Так, дуже часто журналісти звертають уваги саме на це, вони не показують 5 тисяч інший людей, які вдягнуті, як звичайні люди. Це те, що чіпляє журналістів, те, на чому вони ловлять хайп – це вигідно показувати.

Так чому б не забрати їх, щоб не було хайпу?

Вони зловлять хайп на чомусь іншому. Наприклад, на одному чи двох людях, які будуть у шкіряному чи незвичному одязі.

630 360 1529223526 9431 - "КиївПрайд-2019": колона ЛГБТ-військових, підтримка партій та Maruv

Ще є міф, що можна примусити дитину, яка виховується в одностатевих родинах, мати ту чи іншу сексуальну орієнтацію?

Як показують різні дослідження, сексуальна орієнтація – це не вибір, це природній чинник. Так само, як колір волосся. Не може бути, що діти в геїв чи лесбійок обов’язково стають геями та лесбійками – це так не працює.

Не обов’язково, але відсоток може збільшуватись, адже це наслідування поведінки батьків. Син бере приклад з батька і наслідує його поведінку.

Вона може наслідувати, але вона буде наслідувати ту любов, яка є між батьками і неважливо, яка в них сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність.

Але ж дитина щодня бачить, як мама цілує маму, а тато цілує тата. Дитина починає вважати це нормою.

Так це і є норма. І якщо не вдома, то дитина побачить те саме у фільмах, вона побачить на вулиці одностатеві пари – це також норма.

У списках «Голосу» немає людей, які є відкритими геями чи лесбійками, але є дуже наближені та зацікавлені в правах людей представники

Чи співпрацюєте ви з державними органами, наприклад, Кабміном, щоб просувати свої ідеї, наприклад, цивільне партнерство?

Ми не політична організація. Ми можемо бути співорганізаторами якогось івенту чи круглого столу, але саме до Кабміну ще не доходило.

Але ж ви намагаєтесь лобіювати свої інтереси, використовуючи те, що в Україні зараз парламентська передвиборча гонка.

«Точка опори» (громадська організація — ред.) створила кампанію «5% виборців», тому що ЛГБТ-спільнота, за різними підрахунками – це від 3 до 7-10% населення. У нас в країні 5% — це стабільно. Вже була дискусія стосовно того, як поставити питання ЛГБТ на порядок денний. На цій панельний дискусії була Світлана Заліщук, була Христина Морозова з партії «Демократична сокира».

Так може створити свою партію і просувати свої ідеї таким чином?

Розумієте, створити свою партію, яка буде думати лише про ЛГБТ – це дуже нездорово, тому що питання ЛГБТ повинно бути включене в загальну повістку. Є дуже багато питань, які теж важливі для держави і, якщо вона (партія — ред.) буде займатись просто ЛГБТ, то вони просто запустять всі інші питання – це, як на мене, не дуже здорово.

Картинки по запросу марш рівності 2018 лещенко

Хтось звертається до ЛГБТ-активістів з партій, наприклад, щоб взяти до партійного списку?

Так звертались. Але з відкритих ЛГБТ-активістів ніхто туди не хоче йти. Ще є категорія людей, яка не може або боїться. Неформально у нас деякі організації підтримують контакт з представницею партії «Голос», яка відповідає за гендерну рівність і, можливо, щось з того вийде. У списках «Голосу» немає людей, які є відкритими геями чи лесбійками, але є дуже наближені та зацікавлені в правах людей представники.

Нас також відкрито підтримала «Партія Зелених». В них буде окрема організована колона на Марші. Вони в свою програму внесли підтримку одностатевих партнерств.

Також це партія «Демократична сокира», яка заявила про підтримку та про те, що марш необхідний.

А Володимир Зеленський. Є якась відмінність у підходах до ЛГБТ-спільноти між Адміністрацією Зеленського і Адміністрацією колишнього президента Порошенка?

Окремого меседжу, що «я підтримую права ЛГБТ» з боку президента Зеленського або його уповноважених осіб не було. Але, можливо, наступного року буде.

Чому ви не вносите в Марш рівності соціальні посили. Наприклад, минулого року на Прайді була дівчина з плакатом «Свободу Сенцову», чому ви не зачіпаєте теми важливі для суспільства?

Ми, як організатори, вимагаємо, щоб плакати стосувались прав людей, зокрема ЛГБТ, але це можуть бути і плакати на іншу соціальну тематику, яка дуже важлива. Також в правилах ми нагадуємо про заборонені символи в Україні і нагадуємо, що носіння деяких з цих символів карається законом України.

Але ви, як організатори, не хочете включати актуальні соціальні теми в свій Марш. Наприклад, зараз 24 українські моряки перебувають в полоні у Росії.

Ми не можемо спілкуватись про все. Нас хвилюють права ЛГБТ-людей і ми, як організатори, про це говоримо.

Але ви частина українського суспільства, чому б не внести частину того, що хвилює це суспільство?

Можемо це включити в інші 364 дні на рік. Але тут ми робимо так. Якщо хтось з учасників або учасниць хоче прийти з плакатами, які хвилюють його або її, то ми це не забороняємо.

Кажуть, що ви банальні «грантожери», яким виділили гроші на проведення «Київпрайду». Ви їх освоїли, частину витратили на «КиївПрайд», а частину розпихали собі по кишеням.

Так, ми співпрацюємо з різними посольствами, з різними організаціями, які дають гранти – це є нормальною практикою, тому що, нажаль, у нас немає доступу до державного бюджету. Також у нас немає громадянської культури грошових внесків і ми не можемо працювати, як, наприклад, Amnesty International в США, яка існує на кошти своїх членів громадської організації. Тому ми працюємо через гранти. Але проекти, які ми робимо, є повністю нашими. Тобто, ми пропонуємо донорам те, що ми хочемо зробити і вони дають на це кошти. І це не тільки про Марш рівності. Наша організація працює цілий рік і ми не можемо запихнути половину грошей собі в карман, тому що втратим репутацію. Також ми кожного року проходимо незалежний аудит.

А чим ви займаєтесь весь рік до Маршу? Люди цього не бачать, вони бачать тільки картинку Прайда.

У нас була виставка про військових ЛГБТ, які зробили камін-аут, які розповіли, як вони жили на війні на Сході України. Також ми займались деякий час адвокацією. В нас є різні інформаційні сесії для різних груп людей про ЛГБТ-спільноту та іншеі заходи.

Це вибір кожної людини: говорити про це чи забитись і мовчати

Ти відчуваєш зміну риторики у висвітленні в українських засобах масової інформації тем ЛГБТ-спільноти?

Так. Минулого року приблизно 95% згадок про Марш рівності в пресі були нейтральними або прихильним і лише 5% негативними або висвітлені, як гей-парад чи шабаш. Зміни є, вони тривають.

Де легше бути представником ЛГБТ-спільноти в Україні чи в Росії?

Звичайно, в Україні. Україна перша серед країн колишнього Радянського Союзу відмінила покарання за одностатевий секс. Різниця дуже велика: як мінімум, в Росії є закон, який забороняє будь-яку ЛГБТ-символіку, взагалі слово «ЛГБТ». Там заборонені права на мирні зібрання, навіть, якщо це не ЛГБТ.

Приїжають люди з Росії на наші Прайди?

Нам написали деякі активісти, що хочуть приїхати та взяти з собою кілька людей, які ще не були на подібних івентах. Це буде їх перший Марш рівності в житті. Як на мене, дуже круто, що людина вперше у своєму житті приїжає на Марш рівності не кудись до Європи, а в Україну.

Але це ж не тільки про Росію. Будуть представники з Європи, з Італії, з Іспанії, можливо, будуть представники Європарламенту. Тобто «КиївПрайд» — це ще і промоуція демократичних цінностей в Україні перед світовою спільнотою.

bilotskyj savintsev - "КиївПрайд-2019": колона ЛГБТ-військових, підтримка партій та Maruv

Особисто тебе зачіпає те, що ти не можеш поводитись зі своїм партнером на людях так само, як і гетеросексуальні пари: обніматись на лавочці, ходити за руку, цілуватись?

Напевно, так, тому що кожного разу тебе можуть побити. Хоча минулого року в нас був експеримент вже після Маршу рівності. Народний депутат Олег Барна подав законопроект про заборону будь якого прояву сексуальної орієнтації на публіці. «ТСН» вирішила зняти про це репортаж. Вони знімали, як дві дівчини і два хлопці йшли по вулиці, тримались за руку і обнімались.

Я взяв участь у цьому експерименті, це була Контрактова площа. Ми пройшлись, посиділи, сфотографувались, поцілувались. Експеримент тривав хвилин 40 і взагалі нічого не було, лише декілька разів люди зупинились, обернулись і пішли далі. Тому цей репортаж навіть не показали, бо він був дуже звичайним. «ТСН» вирішила, що він буде не цікавим. Але це дуже важливий показник, що люди почали ставитись краще до цього.

Чи змінить ставлення суспільства до ЛГБТ процес відкриття тих людей, які зараз приховують свою сексуальну орієнтацію?

Якщо люди почнуть відкриватись та ставати більш сміливими, то це змінить суспільство. Якщо якась відома людина, яку багато, хто знає, яку люблять за те, що вона робить, а не за те, що він спить з чоловіками чи вона з жінками, то це буде ще більша підтримка для ЛГБТ.

Що б ти порадив тим, хто зараз боїться відкрити свою сексуальну орієнтацію?

Я не можу радити, тому що це вибір кожної людини: говорити про це чи забитись і мовчати. Нажаль, деяким людям комфортно жити у брехні, тому що їм набагато легше бути звичайними людьми, коли на тебе ніхто не виливає купу лайна лише за твою сексуальну орієнтацію.

Що ти очікуєш від цьогорічного "КиївПрайду? "

По-перше, щоб була більша видимість. По-друге, щоб влада побачила, що нас багато і людей, яких хвилюють права ЛГБТ-людей, яких хвилюють їх життя. Я дуже сподіваюсь, що цього року не буде «сафарі». Воно, звичайно, буде, але я сподіваюсь, що ніхто не постраждає. Я сподіваюсь, що цьогорічний Прайд буде масштабнішим, ніж минулого року.

В мене є інформація, що, можливо, на Марші рівності буде Maruv. А ще вона в одному з інтерв’ю говорила, що хотіла б бути гей-іконою. Ви з нею зв'язувались?

Можливо, ще доєднаються деякі зірки української естради.

bilotskyj - "КиївПрайд-2019": колона ЛГБТ-військових, підтримка партій та Maruv

Автор: Сергій Савінцев