Сергій Костинський: Президент не міг зателефонувати в Нацраду і сказати "Я хочу так! "

Сергій Костинський — член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Політарена зустрілась з ним у переддень скандального засідання Нацради, на якому стало відомо про листи з Офісу президента.

Про перевірку та анулювання ліцензії NewsOne

Минулого тижня відбулася перевірка телеканалу Ньюзван. Чи виявили ви порушення, за які їх штрафували раніше, і чи є тепер підстави подавати на телеканал до суду і відкликати ліцензію?

Перевірка відбулася. Хоча телеканал відмовлявся отримувати повідомлення про те, що ця перевірка відбудеться у певні дати. Справа в тім, що за процедурою будь-який мовник має за декілька днів отримати таке попередження. Вони спеціально не отримували жодного листа від нас для того, щоб потім в суді оскаржувати будь-яке наше рішення, аргументуючи це тим, що ми, вибачте, не отримували повідомлень, була порушена процедура і, якщо буде накладена санкція, то ця санкція була накладена з порушенням умов закону. 

Під час перевірки вони пустили нашу робочу групу в офіс телеканалу. Ми зафіксували всі ті висловлювання, які були під час анонсу цього телемосту, де українців називали “фашистами”. Тепер ми маємо розглянути це рішення і затвердити: є порушення чи немає. 

На мою особисту думку, порушення там є і за це треба накладати санкцію, штраф і через це треба звертатися до суду на анулювання ліцензії. За цією статтею ми вже штраф накладали, близько 100 тис. грн (NewsOne — ред.) уже сплачував. Саме рішення приймемо найближчими тижнями. 

Зараз ідуть консультації всередині Нацради, проєкт рішення практично готовий. Я думаю, за декілька тижнів ми розглянемо це питання. Декілька тижнів, тому що є процедурний момент: ми маємо не просто поставити в порядок денний, а ми маємо попередити компанію, щоб вони прийшли. Вони ж теж можуть знову не отримувати наших листів. Ми вимушені будемо за процедурою переносити розгляд питання, потім знову повідомляти. Тобто це ще там буде гра в котів та мишей. 

Тобто, засідання ви не можете провести, поки не приїде Ньюзван. А якщо він взагалі не приїде протягом пів року?

Процедуру ми здійснюємо таким чином: ми запрошуємо телеканал або радіостанцію на засідання, завчасно відправляємо повідомлення. Це може бути все разом — телефонограма, кур’єрським шляхом, рекомендований лист і так далі. Телеканал приймає чи не приймає, підписує чи не підписує документи. Водночас ми публікуємо запрошення на сайті Нацради. А останнім часом ми почали публікувати і в “Голосі України”. Один раз ми повинні перенести засідання, якщо телеканал взагалі жодним чином не приймає будь-якого нашого листа. Але вже вдруге, навіть якщо телеканал відмовляється отримувати листа, ми повторюємо цю процедуру і розглядаємо це питання. На нашу думку, у ці два етапи ми зробили все можливе для того, щоб повідомити ліцензіату про дату розгляду питання. 

Про розширення повноважень Нацради та пошук кінцевих бенефіціарних власників «112 Україна»

Така процедура не завжди гарантує те, що Нацрада зможе позбавити телеканал ліцензії — таке українське законодавство. Я знаю, що розроблений законопроєкт, яким повноваження Нацради розширюються. Ви матимете можливість забирати ліцензію, наприклад, за публічне заперечення анексії Криму та окупації Донбасу. Які ще важелі впливу ви там собі передбачили?

Зачекаємо, коли це потрапить у парламент. Версій і варіантів багато, як змінювати законодавство. Посилення повноважень Нацради має бути не по всіх питаннях, а тільки по тих, що стосуються питань нацбезпеки, тобто коли ми говоримо про розпалювання ворожнечі і я би додав ще заперечення військової агресії РФ проти України, тому що цього дуже багато в нашому інформаційному просторі. А те, що Росія є державою-агресором — це доведений факт. Це має переслідуватися законом — і кримінальним кодексом, і законом про телебачення і радіомовлення. Тут Нацрада повинна отримати право призупиняти дію ліцензії, і телеканал потім повинен йти в суд і оскаржувати це рішення. Тоді це дійсно перфектна норма. 

Також Нацрада повинна мати право застосовувати санкцію: штраф за порушення виборчого законодавства. Сьогодні ми позбавлені такого права. Робилося все для того, щоб Нацрада взагалі не могла втручатися у виборчий процес, реагувати на порушення каналами і радіостанціями. Але ми дійшли до того, я називаю це тотальним лібертаріанством, коли мовники роблять все, що завгодно, порушують будь-яким чином закон, а коли ми попереджаємо їх про це, вони кажуть: “Вибачте, порушення закону не відбулося”. І вони можуть нам це писати у відповідь, тому що знають, що у Національної ради немає повноважень покарати їх за це.

На засіданні, коли ви призначали позачергову перевірку Ньюзван, одним з пунктів, яке Нацрада внесла до кінцевого рішення, було створення робочої групи з представниками СБУ, НАЗК, інших контролюючих органів для забезпечення інформаційної безпеки. Чи збиралася така нарада?

Ми розіслали запрошення в органи державної влади, наразі відреагували в Міністерстві інформаційної політики, яке підтвердило участь у засіданні. Чекаємо на інших. Як тільки отримаємо підтвердження від решти, будемо збирати їх у Нацраді. 

Уляна Фещук (заступник голови Нацради), коли виступала у ВР, сказала, що Нацрада обмінювалася листами з Антимонопольним комітетом щодо кінцевих бенефіціарів телеканалу «112 Україна», «ZIK» і «NewsOne». Чи знайшли кінцевих бенефіціарів?

Це має сказати АМКУ (антимонопольний комітет — ред.) Ми надали всю необхідну інформацію. Тепер вони мають проаналізувати і надати всю необхідну інформацію. Чи є там порушення чи ні.

Тобто досі відповіді немає?

Це їхня сфера діяльності. Коли йде якесь дослідження, то це потребує часу. Ми не є політичними партіями або громадськими організаціями, які зазвичай досить оперативно роблять свої заяви і дуже часто не несуть за них відповідальності. Для нас особисто кожна публічна заява має певні наслідки. Тому будь-які публічні дії від органів державної влади є більш повільними, але змістовними.

Про відсутність голови Нацради та російськомовний державний канал

Три місяці немає голови Нацради. Це якось впливає на діяльність органу, зокрема, в процедурних питаннях?

Члени Нацради є розумними дорослими людьми, тут ніколи не було вождизму. Ми все ж колегіальний орган. Всі рішення завжди ухвалювалися колегіально. Звичайно, голова потрібен, оскільки це передбачено законом, звичайно, це питання відповідальності. Той, хто очолює, несе на собі більшу відповідальність, ніж інші члени Нацради. Поки що, ми справляємося. Виконує обов’язки Ольга Герасимюк, яка є першою заступницею голови Нацради. Сподіваюся, що ми все  ж прийдемо до консенсусу. Тому що не всі члени Нацради хочуть розглядати питання призначення голови. Частину Нацради цей статус кво влаштовує. Загалом ми розумні люди і відсутність голови не заважає нам працювати. Це питання етичного характеру, а не того, чи буде Нацрада працювати.

Ви не хотіли б стати головою?

Ні. Я за своєю спеціалізацією менеджер і мене влаштовує та позиція, яку я займаю. Вона дозволяє мені зосередитися на проєктний діяльності. Це проєкти розбудови телерадіомовлення в Луганській, Донецькій, Херсонській областях, на українському прикордонні; розбудова Суспільного мовлення, розбудова військового мовлення; моніторинг телепростору на предмет ризиків для національної безпеки в інформаційній сфері. Все це потребує часу, сили і ресурсів. Це те, заради чого я і прийшов працювати в Нацраду. Інші посади, обов'язки просто будуть заважати реалізації цієї місії.

На наступний день після інтерв'ю Сергій Костинський, під час засідання Нацради, висловив недовіру виконуючій обов'язки голови Нацради Ользі Герасим'юк та заявив, що вимагає на наступному засіданні обрати нового голову. Позицію Костинського підтримала заступниця голови Нацради Уляна Фещук.

Цитую вас: “Російська мова не наблизить до нас окуповану частину Донбасу, а лише віддалить. Не мова стала причиною війни, а військова агресія з боку РФ спочатку в Криму, а потім на Сході”. Створення російськомовного державного телеканалу, який анонсував Офіс президента, потрібне?  

Все залежить від стратегії розвитку проєкту. Ми маємо розуміти, який це буде телеканал — інформаційний, інформаційно-розважальний чи просто розважальний, чи освітній, культурологічний, він буде популяризувати культуру, економіку, туристичний потенціал України чи формуватиме проукраїнський політичний дискурс на пострадянському просторі? Ми цього не розуміємо. Ми також не розуміємо, чи буде він поширюватися через супутник, чи через кабельні мережі, чи через ОТТ-платформи. Він буде поширюватися на територію Росії, на територію країн Європи, США, Канади, Латинської Америки, чи України, він буде мовити для української діаспори, або російськомовних діаспор незалежно від країни походження глядача? Залежно від того, яка стратегія, ми зможемо сказати, чи це виправдано, чи це раціонально, а так це заява, яка за собою поки що нічого не має.

Якщо розглядати це питання саме з точки зору того, що цей телеканал буде російськомовним, яка ваша позиція?  

Якщо говоримо про територію України, то послідовно виступаю за те, щоб на території України запроваджувалася українська мова. Я є прихильником агресивної теорії маркетингу. Її можна описати перефразом однієї з тез Артемія Троїцького: люди спілкуються тією мовою, споживають той аудіовізуальний контент, який ти йому активно пропонуєш. В нас немає потреби на своїй території грати від захисту, грати другим номером. Якщо нашій концепції національної безпеки відповідає поширення української мови – маємо це комплексно впроваджувати.

Якщо порівнювати цю ситуацію з IT, то вона виглядає так: якщо-країна агресора нав’язує свою операційну систему, яку використовує потім для подальших кібератак, то краще відмовитися від цієї ОС на користь власної, яка буде більш захищена від агресивних дій з боку войовничого сусіда.

Про цифрове радіомовлення, видачу ліцензій та «ZIK»

Чи є вже якісь кроки, окрім декларацій, у впровадженні цифрового радіомовлення?

Ось ми сидимо і слухаємо зараз Old Fashioned Radio. Ви її не почуєте в ефірі, крім як в DAB+. Ми зробили величезну роботу цьому напрямку: провели три конкурси, забезпечили мовлення 14 радіостанцій. Перший передавач минулого року встановлений у Києві Концерном РРТ. Дай Боже до кінця цього або на початку наступного буде встановлений другий передавач.

Наступний крок — ми вже звернулися до Українського державного центру радіочастот, щодо прорахунку цифрових частот у Львові і Одесі. І наразі готуємося зробити комплексне замовлення на всій території України, з тим, щоб побудувати загальнонаціональну мережу.

Зараз розглядається два шляхи. Перший шлях — це замовити частоти в обласних центрах. Другий — це звернутися в профільний інститут, щоб для нас розробили проект розбудови мовлення, який охопить не тільки обласні, але й районні центри. З тим, щоб покриття було максимально ефективним, як це відбувається з FM.

Тобто 14 станцій вже на цифровому радіомовленні?

Так, 13 уже мовлять, 14-та — “Прямий ФМ” — ще досі не вийшла в ефір. Поки закон це дозволяє, чекаємо.

Отримувати ліцензію на цифрове радіомовлення дешевше, ніж на звичайне?  

Так, зі знижкою 90% від суми ліцензійного збору.

А чому така знижка?

Тому що це експеримент Нацради. Ми розуміємо, що поки у нас не сформований ринок, то ці радіостанції беруть на себе певні ризики у впровадженні нової технології. Звичайно, щоб вони брали участь у цьому експерименті, ми маємо знизити фінансове навантаження. Тому що вони зараз не можуть це компенсувати рекламою чи будь-чим іншим. Це їхня інвестиція в майбутні 5-8 років.

Раніше видача FM-частот була однією з корупційних складових, зокрема, в Києві, де їх дуже важко отримати. Як зараз?

Ви ставите питання таким чином, що я маю сказати: "Господи, невже так було? Та ви що! " Звичайно, це cумний жарт. Але мені здається, що перша реформа, яка відбулася в Україні починаючи з 2014 року – це була реформа Нацради.

У Нацраді не беруть гроші попри всі заяви і звинувачення. Більш того, ми за останні 5 років будуємо Нацраду за принципом сервісної служби, яка не стільки карає, скільки допомагає розвиватися українському медіапростору.

Нещодавно зробили аудит, як ми розподіляли частоти в останні 5 років. По-перше, ніколи Нацрада не замовляла і не отримувала в такій великій кількості частоти. За 5 років ми замовили 1168 ФМ-частот. Отримали 449 ФМ частот — це 38% від кількості замовлень. Хтось говорить, що це зрада, УДЦР погано працює. Але насправді це дуже високий відсоток, тому що є певні обмеження і потрібно узгоджувати використання цих частот з Генштабом ЗСУ, МВС, Украерорухом, проводити міжнародну координацію частот з країнами-сусідами. Це величезний бюрократичний бар’єр який дуже сильно уповільнює процес розбудови радіопростору. Але ці 40% — це дуже крутий показник, який позитивно свідчить про якість роботи наших партнерів.

Далі ми порахували, які категорії мовників отримали від нас найбільшу кількість частот. Аудит продемонстрував, що головними бенефіціарами конкурсів Національної ради є місцеві радіостанції і Суспільне мовлення.

Ось Вам і відповідь, для кого працює регулятор.

Як ви виявляєте те, чи порушує мовник умови ліцензії?

Це доводить звичайний моніторинг, фіксуються ефір і можна зрозуміти чи виконується програмна концепція та інші вимоги, які прописані в умовах її ліцензії або ліцензійних умовах.

Тобто людина сідає і 24 години відслуховує ефір, правильно?

Звичайно.

Чи фіксуєте ви якісь зміни в мовленні «ZIKа» після придбання його Тарасом Козаком?

Звичайно, з’явилася риторика, яка характерна для «112». Я не буду робити зараз жодних заяв, тому що вони будуть виглядати як політичні. Як тільки ми будемо готові винести якісь матеріали на перевірку, зможу коментувати.

Тобто, зараз якась робота вже ведеться?

Дивіться, я не хочу просто зараз говорити в режимі презумпції винуватості. Так, мені особисто не подобаються ці телеканали, але я хочу щоб ми працювали у правовому режимі і все, що б ми робили, це були нехай жорсткі, але законні дії.

Але покарати за порушення умов ліцензії телеканали ви все одно наразі не можете?

Це стосується будь-яких ліцензій. Це стосується ФМ, цифрового, аналогового і кабельного, супутникового, всіх абсолютно ліцензій. Тобто такого права, що ми вирішили забрати ліцензію і забрали — неможливо в принципі.

Про те, чому не вдалось зі старим та чи вдастся з новим складом Верховної Ради

У попереднього президента, за квотою якого ви стали членом Нацради, була своя більшість в парламенті. Чому за 5 років вам не надали тих прав, яких просила Нацрада, якщо ви його представники?

Ви просто дивитесь в парадигмі, що в нас президент нібито керував всім: і Нацрадою, і парламентом, і Урядом тощо. Реальність трохи інша: парламент «жив своїм життям», Нацрада «жила своїм життям», Президент «жив своїм життям». Кожен працював в межах своїх повноважень. Президент не міг зателефонувати в Нацраду і сказати: «Я хочу так! ». Бо це взагалі не передбачено законом, бо не можна жодні “хотєлкі” реалізовувати, так само як і це все реалізовувати через парламент. Є закон – всі змушені жити і працювати в правовому полі. Будь-який крок в сторону завершується не дуже гарними наслідками. Тому і керувати Нацрадою було нереально: регулятор робить лише те, що передбачено законом – не більше і не менше.

Ваші повноваження закінчуються у вересні 2020-го року. Що ви хочете встигнути за цей рік зробити в Нацраді, чого ще не встигли зробити?

Особисто я хочу завершити перевидачу дозволів на тимчасове мовлення, видати останні частоти, які є в Донецькій, Луганській і Херсонській областях українським мовникам. Це робиться в рамках роботи комісії при Міністерстві інформаційної політики, учасниками якої ми є. Мрію якнайскоріше завершити з МІП і американськими партнерами проєкт з розбудови цифрового телебачення на лінії розмежування і на межі з Кримом.

Окремий важливий проєкт, який ведемо з минулого року – розвиток радіомережі і мереж кабельного телебачення вздовж  державного кордону України. Сподіваюсь, що наша стратегія буде успішною – у 86 прикордонних районах, у 133 населених пунктах будуть встановлені радіопередавачі, туди зайдуть провайдери і український кордон перестане бути «інформаційним решетом».

Крім того, особисто важливим є розвиток цифрового радіо. Сподіваюсь, що ми встигнемо замовити комплексний прорахунок частот на всій території України і нарешті створимо загальнонаціональний радійний мультиплекс в стандарті DAB+.

Окремим важливим проєктом є створення державної цифрової мережі, яка має стати альтернативою мережі «Зеонбуда». Звичайно, що оператором цього загальнонаціонального мультиплексу має стати Концерн РРТ (концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення — ред.) Поки що КРРТ не має ресурсів для розбудови цього мультиплексу. Але якщо Уряд профінансує цей проєкт (потрібно 260 млн), Національна рада отримає можливість провести відповідні конкурси і забезпечити мовлення українських телеканалів на всій території країни.

Серед ключових проєктів, за майбутнє яких переживаю – розбудова мереж Суспільного і військового мовлення, розвиток державного іномовлення, а також проєкту «Мовлення громад». На всі ці напрямки були витрачені роки життя, ми досягли вже відчутних успіхів. Точно не хотілося б, щоб вони були девальвовані через відсутність інтересу або непрофесіоналізм нової хвилі чиновників.

Чи буде можливість це реалізувати, зважаючи на результати парламентських виборів?

Відверто, поки що нічого не розумію про нову владу. Чи є в неї певний план, візія на декілька років вперед, чи є в неї певні проєкти, які будуть реалізовуватися у наступні п’ять років, чи є готовність підтримувати реалізацію проєктів, які ми започаткували упродовж минулих років. Гадаю, багато чого для всіх нас проясниться вже цієї осені.

 

Автор: Сергій Савінцев