Кадровий наступ: як Порошенко намагається зберегти свій вплив на держоргани

За останні два тижні президент України Петро Порошенко здійснив цілу низку кадрових змін: підтримав відставку голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Юрія Артеменка, звільнив з посади Командувача об’єднаних сил Сергія Наєва та командувача Нацгвардії Юрія Аллєрова, а днями стало відомо, що Конституційний суд своїм голосуванням звільнив з посади Голову КС Станіслава Шевчука. Для чого президенту, якому залишилось кілька днів до закінчення своєї каденції, настільки активно піклуватись про кадровий склад підконтрольних йому органів?

Насправді, відповідь доволі проста: Петро Порошенко сподівається зберегти свій вплив на українську політику після інавгурації Володимира Зеленського. Завдання мінімум — це контроль за правоохоронними структурами та органами, що впливають на інформаційну політику в державі.

З правоохоронними органами у президентської команди все складається надзвичайно складно. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вже давно грає у свою гру і не контролюється Банковою, як мінімум, останні чотири роки. Генеральний прокурор Юрій Луценко намагається зберегти своє місце при наступному президенті та, за повідомленнями засобів масової інформації, вже провів двогодинну зустріч з Володимиром Зеленським. А у директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника достатньо власних проблем, щоб відволікатись ще й на президентські перипетії, тому він намагається дотримуватись нейтралітету.

Оскільки з правоохоронцями ситуація доволі складна, на Банковій вирішили переформатувати, принаймні, керівництво силового блоку: Сергія Наєва змінили на Олександра Сирського, а Юрія Аллєрова на Миколу Балана. Водночас, якщо головною претензією журналістів до командувача Об’єднаних сил Сергія Наєва був його брат Максим Наєв, який, начебто, працював на окупаційну владу Крима, то екс-командувач Нацгвардії Юрій Аллєров став фігурантом гучної корупційної справи. 14 травня НАБУ затримало Аллєрова за підозрою у заволодінні майном, шляхом зловживання службовим становищем, на суму в понад 81 млн грн. Йдеться про угоду, яку підписав Аллєров з керівництвом компанії «Укрбуд девелопмент». Угодою передбачили, що українські військовослужбовці, замість квартир на столичному Печерську, отримали житло за межею Києва. Натомість дочка Юрія Аллєрова Катерина, через кілька місяців після підписання угоди, отримала квартиру в центрі столиці в будинку від «Укрбуд девелопмент». Зважаючи на те, що за Аллєрова взялись правоохоронні органи, Петро Порошенко вирішив призначити керівником Нацгвардії людину, яку б не могли так швидко «прибрати» з посади.

Щодо державних органів, які здійснюють регулювання у сфері інформаційної політики, то тут у президентської команди справи значно кращі. Голова Нацради Юрій Артеменко вже давно в розмовах не під запис скаржився на втому та говорив про бажання піти у відставку. Оскільки термін повноважень Артеменка все одно закінчився б в липні цього року, Порошенко таки вирішив задовольнити його заяву про відставку. Водночас він призначив нового члена Нацради — керівника департаменту інформаційної політики адміністрації президента Володимира Горковенка, якого журналісти називають «смотрящим» за інформаційним простором України від президента. Попри призначення, Нацрада досі не може провести засідання, щоб обрати собі Голову. Річ у тім, що Голова Нацради обирається терміном на 5 років. Якщо зараз ним стане Володимир Горковенко, то малоймовірно, що Володимир Зеленський зможе звільнити людину Порошенка після своєї інавгурації. Тому зараз в стінах регулятора продовжуються політичні ігрища, зокрема, затягування процесу обрання голови до моменту, коли Зеленський складе присягу президента.

А ось в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Порошенку без проблем вдалось провернути кадрову спецоперацію. За один день на сайті адміністрації президента з’явилось чотири укази: двома з них він звільняв колишніх голів цього органу, а ще двома поновлював та призначав їх на цю ж посаду. Таким чином новим-старим Головою НКРЗІ залишився Олександр Животовський. Тут термін повноважень ще більший — 6 років, — і звільнити його новообраний президент, без екстраординарних приводів чи власного бажання Животовського, не зможе. До речі, звільнений голова Нацради Артеменко став ще одним членом НКРЗІ на наступні 6 років. Тобто, по факту, Порошенко перепризначив лояльних до себе людей у два ключові органи, що регулюють інформаційну політику у державі.

На фоні скандального звільнення Голови Конституційного суду Станіслава Шевчука, брата якого підозрюють у прихильності до Володимира Зеленського, та призначення на цю посаду Наталії Шаптали, термін повноважень якої закінчиться 21 вересня 2019 року, стає зрозумілим, що команда Петра Порошенка створює додаткові перепони для новообраного президента та залишає собі місце для маневрів та торгу з Зе-Командою. Не виключено, що «кадрами» оточення Порошенка буде розраховуватись за закриття певних кримінальних справ, які, ймовірно, незабаром з’являться. А також намагатимуться зберегти свій вплив на центральні органи влади з метою використання цього адміністративного ресурсу на наступних парламентських виборах, незалежно від того черговими чи позачерговими вони будуть.

Чи зможе Порошенко здійснити свій задум та зберегти, принаймні частково, владний вплив ми дізнаємось вже після 20 травня, адже саме на цю дату запланована інавгурація новообраного президента Володимира Зеленського.