Дубонос: «парламент розпускати не страшно», коли переміг «пластмасовий світ»

Микита Дубонос – журналіст,  політолог


Минула доба відтоді, як новообрані депутати IX скликання зібрались у Верховній Раді та почали працювати. Усе як має бути: гарна музика, повна зала депутатів та низка законопроєктів, які треба щонайшвидше ухвалити.

Але то все деталі. Найголовніше — це ті завдання та виклики, які вже покладені на нових депутатів та величезний кредит довіри для них від суспільства, не дарма ж Раду оновили на 80%.

Якщо проаналізувати увесь вчорашній день роботи депутатів, який для багатьох з них закінчився лише сьогодні вночі, то дійсно може скластись враження, що вони будуть працювати за принципом «зараз, або ніколи».

Але є ложка дьогтю у цій бочці з медом. І питання тут не до депутатів «Європейської Солідарності», які спочатку сваряться увесь час з «Опозиційною платформою — За життя», а потім взагалі йдуть с сесійної зали, тут скоріш питання до «Слуги Народу».

Справдилося те, чого очікували, мабуть, усі, але казали одиниці. А саме нав'язування СН своїх кандидатів на цілу низку посад, порушення регламенту роботи ВР та, що найбільше засмучує, — сліпе голосування усієї фракції за заздалегідь обране рішення. У такому ключі, не потрібно вводити і сенсорну кнопку, не потрібно було влаштовувати увесь цей цирк зі школою депутатів, все одно монобільшість президента проголосує як потрібно.

Що й казати про слова президента Володимира Зеленського «парламент розпускати не страшно». Та ні, пане гаранту, страшно. Якщо нові нардепи не впораються, то нащо взагалі було розпускати минуле скликання? Нащо було об'єднувати виборців навколо своєї політичної сили, якщо ви не плануєте йти до кінця? Невідомо...

Невідомо й те, як нова влада планує розбудовувати демократію, якщо усі рішення приймає президент та його оточення. Як то кажуть: «пластмасовий світ переміг». Отож, нова Верховна Рада тільки запустилась, а вже є чітке враження того, що ми робимо щось не так.

 

Микита Дубонос, спеціально для Політарени