Документи Деркача: хайп навколо цих справ може коштувати надзвичайно дорого

1

Юлія Турчинська — журналіст, політолог


Сьогодні ексрегіонал Деркач оприлюднив документи, які, за його словами, підтверджують вплив посольства США на НАБУ, а також розкривають багато цікавих подробиць в українсько-американських стосунках: від впливу Байдена на звільнення Шокіна до втручання України в президентські вибори у США 2016 року. Хоча нардеп не назвав джерела отримання даних і ще не передав інформацію правоохоронцям, багато питань викликають мотиви, час і спосіб такого висвітлення.

Ретельно підготовлена презентація перед об’єктивами телекамер явно була розрахована спричинити широкий медійний резонанс. Адже основний меседж був навіть не в тому, щоб змусити правоохоронців розслідувати обставини такого втручання, а в тому, щоб цей скандал заграв новими барвами. 

Сам факт того, що антикорупційне бюро звинувачують в корупції в Україні не виглядає оксюмороном: навряд чи в умовах нашої політичної культури цим можна когось здивувати. І якщо суспільство “проковтнуло” навіть “100%-го генпрокурора”, то очікувати протестів і відставок з подачі ексрегіонала точно не варто. То ж хайпонути в пана Деркача, швидше за все, не вийшло. Це навіть може зіграти на руку нинішній владі — показати, що в “попередників” були значно серйозніші фейли у стосунках зі США, аніж “неприємні” стенограми телефонних розмов. 

По кому може зрикошетити ця ситуація — так це по Ситнику: непоганий привід, щоб розпочати кампанію з усунення його від посади. Втім, на Ситника з Лещенком вже подавали в суд щодо втручання в американські вибори. І цей процес ніяк не вплинув на становище директора НАБУ. То ж тут, радше, питання в тому, як він буде домовлятися з новою владою і на скільки відсотків зможе стати своїм, щоб не опинитися в позиції того, кого “зіллють” для покращення іміджу.

Втім, дане питання в українських реаліях фігуруватиме більше не в правовій, а в політичній площині. Незалежно від того, чи відкриють нове провадження і до якого висновку прийде слідство, фундаментальне значення для країни матиме те, як трансформується ця ситуація в інформаційному просторі. Саме реакція визначатиме політичну кон’юктуру довкола цієї ситуації, а не факти. Адже розслідування потребує тривалого часу, а громадськість може почати вимагати результатів “тут і зараз”, особливо, коли рівень довіри до правоохоронної системи надзвичайно низький. 

Також українцям не варто забувати про ще одного фігуранта цього скандалу — Джо Байдена, який є досить потужним політичним гравцем. У своєму протистоянні з Трампом Байден таки може витягти неочікуваний козир. І тоді вже доведеться мати справу із зовсім іншими зовнішньополітичними обставинами. А коли репутація на міжнародній арені, м’яко кажучи, зіпсована, впоратися з ними буде дещо важче.

Звісно, Сполучені Штати теж опинилися у не зовсім зручній ситуації, однак політична система США може витримувати і корупційні скандали, і імпічменти, залишаючись при цьому стабільною. А от Україна цим похвалитися, на жаль, не може. 

Тому політичний аспект у цій ситуації може набрати загрозливих обертів: хайп навколо цих справ може коштувати надзвичайно дорого. Якщо українська правоохоронна і судова системи не зможуть належним чином впоратися з наслідками будь-чиїх інтенцій скористатися ситуацією, то тут навіть “стовідсотковий прокурор” не допоможе.

Юлія Турчинська, спеціально для Політарени