Антон Яценко: Можна обійтись і без «майданчиків», якщо в Україні з’явиться єдина система

Антон Яценко

В Україні розгорівся скандал навколо можливих хабарів для нардепів через провалене голосування за законопроєкт щодо скасування так званих «майданчиків Яценка». На фоні палких дискусій, перевірок на поліграфах та розпочатого кримінального провадження Політарена вирішила поспілкуватися з народним депутатом Антоном Яценком, котрий потрапив у центр політичних суперечок.

Давайте одразу поговоримо про скандальну ситуацію, в яку ви потрапили. Як ви оцінюєте чинну в Україні систему, за якою діють норми з продажу нерухомості?

Я погано знаю цю систему, але я притримуюсь тієї ідеології, що будь-який сервіс, котрий надає держава бізнесу чи громадянам, повинен бути безкоштовним. Усе має оплачуватися з державного бюджету, ось і все.

«Електронні майданчики», на вашу думку, мають право бути?

Я притримуюся дещо іншої позиції. Після цієї ситуації, коли мене вже кілька днів поспіль поливають брудом, я вивчив це питання. Вважаю, що повинні існувати державні програми, і тоді без усіх цих майданчиків, як от Prozorro, СЕТАМ, майданчиків нерухомості, можна й обійтися.

Другий момент: я вважаю, що й нотаріальний збір повинен бути фіксованим у невеликій сумі: до ста гривень, але в жодному випадку не відсоток від угоди, як от 1% сьогодні. Cподіваюся, що податковий комітет це питання відпрацює і знайде можливість спростити не лише цю сферу, але й інші. В Україні повинна з’явитися єдина система, замість феодалізму як зараз, коли кожне міністерство має якісь свої «майданчики».

Розслідувачі «BIGUS info» рік тому у своєму сюжеті пов’язали посередників між оцінювачами майна і Фондом держмайна з вами? Що скажете з цього приводу?

Скажу, що це брехня й маячня. Не правда.

Як ставитеся до законопроєкту №2047, який викликав «поліграфний» скандал?

Я про ці законопроєкти дізнався з преси. Вже кілька днів до мене телефонують ваші колеги й цікавляться. Я не розумію, чому я як громадянин, якщо хочу продати, наприклад, квартиру, повинен спочатку йти до оцінювачів, потім до якихось площадок, далі ще платити нотаріусу, ріелторам і так далі? Я думаю, що можна було б все це спростити й автоматизувати, дешево й сердито, але так, щоб при цьому ніхто не ухилявся від сплати податків, але й не мав зайвих витрат.

Чи будете голосувати за цей проєкт закону, якщо його таки подадуть на розгляд парламенту?

Як на мене,   вони незрозуміло що подають. Знову ж таки, виходячи з тих скандалів у пресі, про які вони радісно розповідають, що нібито хтось, згадуючи мене, пропонував хабарі за те, щоб не голосувати якийсь закон, то тут важливо, що вони згадують усі законопроєкт №2047-Д. Я зайшов на сайт Верховної Ради і з сумом виявив, що такого проєкту закону ще немає (Законопроєкт №2047-Д є доопрацьованим №2047 — ред.). Тому, що вони там «наваляють», я не знаю. Але моя позиція незмінна, і я її пояснив.

Як ставитеся до ініціативи з поліграфом?

Це чергова клоунада. У нової політичної сили просто є нахили до театральних ефектів.

Screenshot 2 result 6 - Антон Яценко: Можна обійтись і без "майданчиків", якщо в Україні з’явиться єдина система
Олександр Качура

Чи готові ви його пройти?

Зараз юристи мене активно агітують. Водночас, у минулому парламенті я працював у правоохоронному парламенті й досить багато вивчав досвід подібних законодавчих ініціатив. У жодній країні світу поліграф не є доказом. Для них важлива не так істина, як просто піар. Теж саме, що я не розумію, як можна голосувати або не голосувати за законопроєкт, котрий ще навіть не зареєстрований. Тим не менш, це зараз активно обговорюється і політологами, і депутатами. Як на мене, це повний маразм, навіть немає чого говорити.

Тобто, ви переконуєте, що жодним чином не дотичні до цієї ситуації з грошима?

Звичайно.

Припустимо, що судом вам, як депутату, буде призначена експертиза із застосуванням комп'ютерного поліграфа. Чи прийдете на неї в такому випадку?

Я не зовсім розумію, чому мені судом повинна бути призначена якась експертиза. Я що щось вкрав чи ще щось зробив протиправне?

Напевне, Петро Порошенко теж не думав, що йому можуть призначити поліграф.

Не знаю, чим і про що там думав Порошенко, я — не він. Знову ж таки, якщо з юридичної правової точки зору мені немає за що призначати поліграф.

Щодо вашої депутатської діяльності, ви вже четверте скликання поспіль потрапляєте до Верховно Ради. Якщо коротко, як вам це вдається?

Я просто працюю з людьми, зокрема з виборцями, як народний депутат займаюся проблемами свого 200-го округу, в тому ж числі, пропоную багато законодавчих ініціатив. Чимало пропозицій подаю щодо медицини. Я добився відміни того ж закону Савченко (№838, відповідно до якого один день попереднього ув'язнення зараховується за два дні позбавлення волі при обчисленні судом строку покарання — ред). Окрім того, я був співавтором закону щодо дорожнього фонду. Люди мені довіряють, за що їм велика подяка, незважаючи на «чорний піар», який проти мене використовують.

Цього скликання як мажоритарник ви стали рекордсменом по Україні за кількістю голосів. Яким чином переконували виборців?

Як і завжди, ми просто працюємо, спілкуємося з людьми, розв’язуємо питання, пов’язані з розвитком округу, працюємо над законопроєктами, тому для мене це не було великим сюрпризом. Ба більше, я вважаю, що міг би отримати кращий результат на 5-10%. Мене не сильно турбують ці відсотки, просто я розумію, що проти мене був використаний адмінресурс. До прикладу, виборці Старобабанівської виправної колонії №92 на Уманщині в кращих традиціях тоталітаризму, під тиском керівництва, проголосували за представника «Слуги Народу». Але це така справа. Проголосували за чинну владу — на здоров’я.

Щодо так званого законопроєкту про позбавлення мандата за «кнопкодавство»: його направлено на розгляд Конституційного суду. Як гадаєте, суд визнає його конституційність?

Чесно кажучи, я без поняття. Знову ж таки, проблему «кнопкодавства» потрібно вирішувати з позиції проблеми прогульників. Чому первинно виникло таке явище, й навіть у дев’ятому скликанні парламенту вже було серед депутатів «Слуги Народу»? Тому що депутати не ходять на роботу й не голосують, а парламент повинен працювати. Тож тут, власне, є повністю вимушена міра. Якщо цей законопроєкт винесуть на розгляд, я особисто підтримаю.

Аналітики руху «ЧЕСНО» назвали вас «кнопкодавом року» у попередньому скликанні. Чи все так погано, як вони стверджують?

Ці аналітики руху «ЧЕСНО» — вони нероби, котрі живуть коштом грантів. Колись в СРСР, хоч я й не прихильник цієї системи, але був закон за дармоїдство, і якраз ось таких громадян він і стосувався, хоч я, звичайно, й жартую. От ви правильно задали питання на початку нашої бесіди, що я зайняв перше місце по Україні і в абсолютному, і у відсотковому відношенні за кількістю голосів, і вважаю себе хорошим депутатом. Тому мені абсолютно байдуже на думку так званих аналітиків руху «ЧЕСНО», як й інших організацій, котрі існують за гранти.

maxresdefault result 1 - Антон Яценко: Можна обійтись і без "майданчиків", якщо в Україні з’явиться єдина система
Верховна Рада VIII скликання

Фактично вони роз’єднують суспільство і займаються винятково «чорним піаром», от як в цьому випадку зі скандалом, про котрий ви говорили. Все почалося з публікації журналіста Сергія Лещенка, котрий написав, що звідкись знає, що хтось когось підкупав. Я лише за те, щоб з’ясувати, було це чи ні. Шкода, що в Україні немає закону про наклеп, принаймні, за випадки, коли людина звинуватила іншу в злочині. У цивілізованих країнах за це потрібно було б відповісти. А в нас позови про захист честі й гідності тривають роками, а потім присуджуються невеликі суми близько 5000 гривень. Тобто будь-яка людина може ображати іншу людину і розуміти, що їй за це нічого не буде. На жаль, поки що в Україні так відбувається.

Зрештою, ви навіть запропонували аналітикам «ЧЕСНО» піти працювати будівельниками на вашому окрузі. Це був момент образи?

Ні, я просто вважаю, що такі аналітики проживають своє життя, нічого корисного не роблячи. Тому, мені здається, що їм треба було б оволодіти якоюсь хорошою професією і робити щось добре. Наприклад, стати будівельником, програмістом чи ким завгодно, але точно не сидіти і лише, вибачте, займатися обливанням бруду інших людей. Це не професія, як на мене. Напевне, нудно так жити.

«Кнопкодавити» у новому парламенті не будете?

Я не «кнопкодавець». От, до прикладу, якщо йде закон про фінансування дитячої онкології. Колеги вважають, що він може бути ухвалений і ніхто не заперечує, просто бракує голосів. Ну ось як чинити, що на ваги ставити: життя і здоров’я дітей чи якесь блюзнірство аналітиків, якщо їх так можна назвати?

Знову ж таки, людина сидить на галерці на третьому поверсі і фотографує народних депутатів, їх листування в телефонах, її  можна називати аналітиком? Скоріше, це людина, котра копирсається у чужій білизні. Але оскільки ми в політиці, то, звичайно, вже до цього звикли. Це, я вважаю, негативні наслідки демократії.

Уточню ще стосовно комітету: минулого скликання ви входили до правоохоронного, а IX скликання — до екологічного. Як сталося, що змінили діяльність, і чи задоволені такими змінами?

Це корисно в тому сенсі, що мені доводиться спілкуватися й отримувати якісь нові знання. Я вважаю, що з позиції глобалізації однією з основних проблем є саме екологічна. Ті ж самі викиди, забруднення річок і морів, відсутність переробки сміття – усе це фактично є жахливими проблемами, в які у багатьох країнах інвестують та навіть заробляють.

Тому мені це стало цікаво, особливо враховуючи те, що я на окрузі добився реконструкції національного дендропарку «Софіївка», котрий зараз претендує стати восьмим об’єктом ЮНЕСКО в Україні, хоч їх зараз сім. Тому я туди й пішов працювати.

11 tn result - Антон Яценко: Можна обійтись і без "майданчиків", якщо в Україні з’явиться єдина система
Антон Яценко

Як оцінюєте екологічний стан в окрузі, які проблеми можете виділити?

Проблеми справді є. В першу чергу це стосується стихійного сміттєзвалища. Хотілося б збудувати сміттєпереробний завод в Умані, але це вже питання пошуку інвестора. Дуже багато людей приїжджає, дивиться, але, як у фільмі «Три мушкетери» казали, що для Атоса це сильно багато, а для графа – сильно мало.

Багато в чому нам вдалося добитися фінансування: мешканці нарешті почали пити чисту воду, а в Осташівський став в Умані припинили викиди хімічних відходів з підприємств.

А щодо сміття, це не лише в Умані, а взагалі по всій країні. Ви ж бачите, проїжджаючи трасою: то там звалище, то там, в лісах скрізь сміття, купа пластику. Це потрібно вирішувати на рівні держави.

Зараз хочу з весни запустити флешмоб-програму, щоб кожна свідома людина висадила маленький саджанець. Він коштує недорого, але міг би істотно оздоровити тисячу людей. Думаю, що такий флешмоб можна було б запустити по всій Україні, сподіваюся на підтримку засобів масової інформації.

Як оцінюєте діяльність голови комітету Олега Бондаренка?

Оцінюю, як і всіх: людина працює, хвилюється. Дам йому позитивну оцінку.

У всьому співпадають погляди з колегами по комітету?

Комітети працюють не політично, а більш технічно. Є багато проблем, котрі потребують вирішення спільними знаннями й зусиллями. Та ж проблема бездомних тварин. У різних країнах вона вже фактично вирішена, а в нас, з одного боку, зграя бездомних псів, а з іншого — шкуродери. Колеги по комітету мають своє бачення розв’язання цієї ситуації, я ж пропоную трирівневий підхід: загальнодержавна програма, програми обласних і місцевих рад. Можна спробувати симбіоз із залученням міжнародних організацій, грантових, тоді ця проблема зрушить з місця.

Дуже багато спірних питань, але це більше технічно. На жаль, сьогодні Україна, м’яко кажучи, пасе задніх у питаннях екології.

Які ініціативи вже пропонували і готуєте зараз щодо покращення екологічної ситуації в країні?

Я подав кілька пропозицій до бюджету щодо медицини, котрі вже враховані. Також подав законопроєкт щодо заборони тварин в цирках, готую ще щодо заборони «притравочних станцій» (місце утримання диких тварин — ред.) та собачих боїв. З політичних я подав проєкт закону, з яким я асоціюю останні спроби дискредитації – це законопроєкт про опозицію.

Що передбачає цей закон?

На жаль, в нас опозиція діє, але законодавче регулювання щодо неї не здійснюється. Так завжди було, що той, хто опинявся при владі, одразу забував, що колись і сам був в опозиції, й усіма шляхами блокує ухвалення цього закону. Я вважаю, що цей закон необхідний, якщо ми цивілізована європейська держава.

Для опозиції повинні бути відведені певні права контролю над владою, посилені контрольні функції комітету, зокрема опозиції. В будь-яких розвинених країнах опозиції «віддають» комітети боротьби з корупцією, свободи слова, регламенту й бюджету, а також за пропозицією опозиції повинна формуватися Рахункова палата. Має бути якийсь принцип противаги, а не цілковита диктатура, що всі свої, а опозиції як такої і не існує. Потрібно дати статус опозиції, що це таке, й хто це. Я вважаю, що ті, хто не входить в коаліцію, то сьогодні опозиція.

Якщо я правильно вас зрозуміла, ви пов’язуєте початок скандалу, який дотично стосується й вас, з поданням цього законопроєкту?

Я вважаю, що так. Ба більше, в українській політиці в нас боротьба без правил, а в мене багато прихильників, особливо в центральній Україні, я очолюю політсилу «Партія Антона Яценка». Я не знаю, пов’язано з цим чи ні, але, принаймні, мене пригнічує те, що ось так використовують брудну й брехливу інформацію. Якби такі випадки були, скажімо, в країнах Європи чи Америки, то я б, напевне, вже дуже збагатився коштом позовів про захист честі й гідності. Жарти жартами, але ж завжди тих, хто більш рейтинговий, намагаються кудись здвинути.